Насиченим і цікавим видалось творче життя наших мисткинь. Це і щорічні фестивалі народної творчості республіканського і всесоюзного значення, і участь у ВДНГ СРСР,  ВДНГ УРСР, республіканські виставки „Народне мистецтво і сучасний побут” а також чисельні обласні і зональні виставки декоративно-прикладного мистецтва, так звані „Музейні гостини”. І звідусіль надходили нагороди: медалі лауреатів фестивалів, дипломи, грамоти, інші відзнаки. Частими гостями були народні майстрині села на різноманітних мистецьких акціях і святах фольклору і етнографії у Києві, Львові, Рівному.

У народі завжди високо цінувалися речі, про які прийнято говорити „ручна робота”. Ручне – синонім добротності, високого смаку, своєрідної техніки виконання. В поширенні доброї слави про ткані вироби ручної роботи с.Крупове провідне місце належало і належить нашим  мисткиням Ніні Мусіївні Дем’янець,  Уляні Петрівні Кот, Ользі Миколаївні Придюк та Ніні Михайлівні Рабчевській. Їх роботи захоплюють свіжістю і чарівністю форм і кольорів з неослабною силою. Опріч всього, ці оригінальні декоративні речі ручної роботи позначені яскраво вираженими, своєрідними рисами сучасності,  відповідають запитам сьогодення.

Виготовляти тканини і прикрашати їх найрізноманітнішими візерунками люди навчилися дуже давно.

Особлива своєрідність і самобутність властиві українським художнім тканинам. ”На землях України ткацтво має багату історію, яка сягає в глибину століть. Про це свідчать численні археологічні знахідки прядильного і ткацького знаряддя, що відносяться до періоду трипільської культури. Відбитки тканин на днищах глиняних посудин ІІІ-І тис. до н.е. а також рештки самих тканин, знайдені у скіфських курганах ІУ ст.н.е.і слов‘янських курганах Х-ХІ ст.н.е.